ІНТЕРАКТИВНИЙ ПРОЕКТ ЯК НОВІТНЯ СКЛАДОВА ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Юлія Ахмедова, учитель української мови і літератури

комунального закладу "Компаніївське навчально-виховне об'єднання"

Компаніївської селищної ради Кіровоградської області

Анотація. У статті висвітлено основні методологічні етапи проектної діяльності та проаналізовано сучасні ресурси освітнього інтерактивного контенту на уроках української мови. 

У системі шкільної освіти саме пошуково-дослідницька діяльність здатна виявити й розкрити науковий потенціал школярів, адже є вищою формою самоосвітньої діяльності, формуючи відповідну самоосвітню компетенцію. Упровадження вчителем-практиком елементів дослідницької діяльності на своїх уроках передбачає активне використання методу проектів – освітньої технології, що передбачає моделювання таких проблемних ситуацій, які потребують від учасників пошукових зусиль.

У процесі вивчення лексикології та фразеології учням доцільно запропонувати низку дослідницьких завдань, які допоможуть їм навчитися визначати шляхи вирішення проблеми, різнобічно аналізуючи вказані об’єкти, а також навчально-дослідницькі завдання частково-пошукового рівня, наприклад серію тематичних проектів «Лексикологія: тут і там», які охоплюватимуть різні групи лексики. «Проблемною» у лексичному розділі мовознавства можна вважати, насамперед, групу іншомовних слів і термінів через об’ємність матеріалу та їх стилістичну забарвленість, тому при вивченні іншомовної лексики акцентуємо на мовному матеріалі, цікавому певній віковій групі школярів. Восьмикласникам, наприклад, імпонуватиме проект «Іншомовні слова серед нас», під час організації якого важливим є чітке планування та дотримання етапів роботи. До речі, контент проекту можна запропонувати й учням-старошкласникам під час підготовки до ЗНО.

За теорією, що успішний учнівський проект складається з 5 «П», на першому етапі «проблема – планування» [3] має відбутися повне занурення учнів в активність. Цей процес напряму залежить від пізнавальної мотивації, пов’язаної з майбутнім проектом, адже її відсутність спровокує пасивність дитини, недостатню самостійність під час пошуку вирішення проблеми. Із функцією зацікавлення школярів впорається реклама проекту, промовідео «Селфоманія??? Ні, не чули!!!», розміщена на сервісі Youtube. Для відеоролика використовується фотоматеріал, дібраний разом з майбутніми учасниками проекту. Такий вибір ілюстративного наповнення дозволяє індивідуалізувати зміст проекту, формує пряму переконливу мотивацію: «я люблю робити селфі», «це мої особисті фото», отже, «я – важливий» і тому «ця діяльність важлива для мене».

На другому етапі формуємо портфоліо проекту, у якому збираємо робочі матеріали. «Функцію» паперової теки виконує віртуальна платформа – блог або сайт проекту. Використання такого ресурсу виступає додатковим джерелом мотивації школярів, надаючи всій діяльності сучасного формату. У його межах доцільно модернізувати і традиційний третій етап будь-якого проекту – пошук інформації. Це дозволяє учню-досліднику самостійно обирати в межах загальної теми сучасний, цікавий особисто для нього, матеріал. Учитель у цьому випадку отримує роль координатора (менеджера освітніх послуг), а от учень із пасивного об’єкту впливу перетворюється на активного суб’єкта пошуку рішень. Для того, щоб розширити межі теоретичної області проекту, додаємо обов’язкову умову – слова (лексичний матеріал) не мають повторюватися, тобто досліднику потрібно переглянути попередні дописи, зіставити їх, проаналізувавши інформацію, а вже потім безпосередньо виконувати завдання.

Четвертим складником пошуково-дослідницької діяльності є «кінцевий продукт» – духовний (знання, навички) і матеріальний результат – міні-словнички іншомовних слів, які презентуються у формі «Віртуальної конференції» засобами інтерактивної стіни. По завершенню самостійної роботи діти мають можливість перевірити рівень засвоєння матеріалу, виконавши на вибір диференційовані завдання: пограти з «Іншомовними словами, які викликають апетит!» (забезпечує закріплення та візуалізацію лексичного матеріалу), розгадати кросворд «Іншомовні вертикалі» (допомагає формувати навички виокремлення іншомовного матеріалу серед іншої лексики), пройти вікторину “Уважний дослідник” (систематизація опрацьованої інформації).

П’ятим етапом роботи над проектом є презентація отриманого дослідницького рішення. Тут доцільно проводити оцінювання проекту загалом та особистого вкладу кожного учня, виокремити певні важливі позиції шляхом проведення вихідного анкетування. Саме за його результатами формується уявлення про «учнівське бачення» теми «Іншомовні слова», що допомагає дітям по-іншому поглянути на процеси класичної науки, відчувши себе її співавторами. Остання теза якнайкраще відбиває важливий методичний постулат педагогіки – навчити вчитися, що у сучасному світі трактується як зорієнтувати в інформаційному просторі.

Безперечно, методологічно змодельоване проектування на уроках мови стимулює в учнів зацікавленість предметом та наукою, реалізує індивідуальні можливості, навчає плануванню, цілеспрямованості та самостійності.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Ахмедова Ю. Н. Метод «цікавий проект», або Інтерактивна складова пошуково-дослідницької діяльності учнів у системі шкільної лінгвістичної освіти [Електронний ресурс] / Ю. Н. Ахмедова / Режим доступу : https://goo.gl/dgiA5X.

2.Аман І. С, Литвиненко О. В Інтернет-сервіси в освітньому просторі : методичний посібник / І. С. Аман, О. В. Литвиненко. – Кіровоград : КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», 2016. – 88 с.

3.Шкляренко С. В. Використання проектної технології під час викладання української мови та літератури [Електронний ресурс] / С. В. Шкляренко //

Режим доступу : https://goo.gl/mk1bi9